Op 24 februari is het precies een jaar geleden dat de oorlog in Oekraïne begon. Een massale vluchtelingenstroom kwam op gang en de Jaarbeurs in Utrecht was voor veel Oekraïners het eindpunt van hun vlucht en het startpunt van hun verblijf in Nederland. Deze datum en locatie worden aangegrepen voor een landelijke bijeenkomst voor Oekraïense vluchtelingen en een Walk of Hope waaraan iedereen kan meedoen. Stichting Vital’nya en DUIC publiceren tot 24 februari verhalen van vluchtelingen, hulpverleners en andere betrokkenen in Utrecht, zowel in het Nederlands als in het Oekraïens.

Wouter Visser, The Anthony Hotel

Het afgelopen jaar werden veel hotels in Nederland opengesteld om Oekraïense vluchtelingen van onderdak te voorzien. Eén daarvan was The Anthony Hotel in de wijk Lombok in Utrecht. Wouter Visser, hotelmanager The Anthony Hotel, vertelt: “je voelt een bepaalde verantwoordelijkheid en vanuit mijn rol en positie ben je een soort van geprogrammeerd om dingen te gaan regelen. Maar wat de mensen eigenlijk nodig hadden was een stukje rust. Een plek om even op adem te komen, te telefoneren met het thuisfront en zich veilig te voelen, zoveel hoef je dus eigenlijk niet te regelen.”

Wat het Anthony Hotel, net als andere hotels in Utrecht, deed was soms net even anders dan de normale werkzaamheden. Wouter: “Veel Oekraïners wisten niet goed waar ze aan toe waren, daarom organiseerden we informatieavonden en stuurden we de informatie door die we zelf hadden ontvangen van de gemeente. We verzorgden het dagelijkse eten, maar gaven ze ook de mogelijkheid om zelf aan de slag te gaan in onze keuken om Oekraïense maaltijden te maken. Als teken van dankbaarheid mochten wij ook gezellig mee-eten. De assertiviteit, veerkracht en strijdlustigheid die de mensen lieten zien zal ik nooit vergeten, het heeft echt een diepe indruk op me gemaakt.”

Ваутер Фіссер, готель “Ентоні”

Минулого року багато готелів у Нідерландах було надано задля забезпечення прийому та розміщення біженців з України. Одним з них був і готель “Ентоні”, розташований у районі Ломбок міста Утрехт. Ваутер Фіссер, готель-менеджер, який працює в готелі “Ентоні”, розповідає: “У цій ситуації ти ніби відчуваєш певну відповідальність, а, беручи до уваги мою посаду, ти начебто просто запрограмований на те, щоб “змогти влаштовувати” ті чи інші речі. Але, звісно, я перш за все розумів, що люди просто бажають знайти прихисток та спокій. З цієї перспективи наш заклад якраз і став саме тим місцем, де люди мали “хвилинку перепочинку, щоб перевести подих”, місцем, де вони могли зателефонувати своїм додому, тим, хто тоді знаходився значно ближче до лінії фронту, а також місцем, де біженці після поневірянь могли просто відчути себе у безпеці, тобто, для того, щоб дати цим людям можливість перевести подих, насправді було потрібно не так вже і багато вчинити.” Також Ваутер, між іншим, сказав, що “Після приїзду багато українців просто не усвідомлювало, де саме вони знаходяться, тож ми заходилися навколо організації інформаційних вечорів і почали поширювати ту інформацію, яку нам самим доручали поширити ті чи інші муніципальні органи. Ми забезпечували біженців щоденним харчуванням, але також надавали їм можливість самим почати готувати свої українські страви на нашій кухні. На знак подяки нас запрошували розділити такі “українські трапези”. Наполегливість українців, їх стійкість та бажання боротися я не забуду ніколи. Це все разом справило на мене глибоке враження.”

Bijeenkomst 24 februari

Tickets voor het programma op 24 februari zijn te bestellen via deze website. Oekraïners kunnen gratis een ticket reserveren, aan Nederlanders wordt een bijdrage gevraagd om de dag mogelijk te maken.Om de landelijke herdenkingsbijeenkomst mogelijk te maken is een fondsenwervingscampagne gestart.